Науково-методична проблема

Формування наукового світогляду 

та критичного мислення 

в умовах особистісно зорієнтованого навчання

     Під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв'язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити, розвиток критичного мислення стає дуже актуальним.   

    Учні беруть участь у вправах, що висувають перед ними необхідність робити вибір і приймати рішення, вони спостерігають і розуміють, як їм у своєму повсякденному житті доведеться приймати рішення для задоволення своїх   потреб,   отримують   засоби   для   прийняття   раціональних  рішень.

    Розробки уроків з технології формування критичного мислення  відрізняються від класичних уроків деякими важливими деталями.

    Структура цього  уроку  така: 

1. Розминка.

2. Обґрунтування навчання. 

3. Актуалізація. 

4. Усвідомлення змісту. 

5. Рефлексія .

 Методи формування та розвитку критичного мислення

Мотивація , « Розминка»

   На уроці учні повинні знаходитись у психологічно підготовленій ситуації, і вони повинні бути емоційно готові «йти на ризик» та розкривати себе повною мірою у навчанні та у відносинах між учителем та однокласниками. 

   Головною задачею розминки є об’єднання  учнів у групи (якщо урок проводиться у груповій формі). Важливо, щоб усі учні брали активну участь у роботі класу на уроці. Це також сприяє підняттю загального психологічного клімату.

   Я вважаю, що мотивацію навчальної діяльності можна здійснювати, використовуючи епіграфи до уроків. Вони дадуть можливість зосередити увагу на головному, одночасно будуть слугувати прикладом стисло викладеної думки, а також налаштують учнів на роботу над темою уроку.  

   Одними із найпоширеніших методів технології «Критичного мислення» є метод повторення, «Мозкова атака», «Метод прес», «Обери позицію», « Ключові слова», «Асоціативний кущ», «Сенкан» та ін.. 

Створення проблемних ситуацій

Створення проблемних ситуацій, які зумовлюють необхідність критичного мислення учнів, є основним елементом технології формування критичного мислення школярів. Саме проблемний підхід до навчання, якщо дитина самостійно приходить до знань, призводить до гармонійного поєднання знань і мислення .

Групова робота на уроках географії

   Плануючи уроки, учителю слід пам’ятати, що формування критичного мислення в учнів можна здійснити завдяки використанню групової навчальної діяльності. Адже однією з вимог успішної адаптації випускника школи в суспільстві є вміння працювати з людьми та вміння працювати в команді. У груповій роботі реалізується також одна з основних ознак критичного мислення – соціальність.

 Асоціативний кущ

   Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цю стратегію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії як під час групової роботи, так і індивідуально.

 Дискусія

Якщо не висловлено протилежної думки,

немає з чого вибирати найкраще.

Геродот

   Досить актуальними на сьогодні методами формування критичного мислення є різні види дискусій. Учень повинен уміти дискутувати для того, щоб у подальшому « дорослому» житті вміти уникати нав’язування чужої думки в будь – якій галузі, починаючи від соціальної та закінчуючи політичною. Дискусія є продуктивним прийомом, вона допомагає підвищити ефективність функцій навчального процесу, сприяє розвитку особистісних функцій учнів, тому під час підготовки та проведення дискусії вони стають активними учасниками навчального процесу, перетворюються на його головну фігуру.

   Дискусії дозволяють:

1) Ефективно розв’язувати проблемні питання.

2) Вчитися знаходити факти, доводи, ідеї, які дозволяють захиститися від

критики.

3) Вчитися аналізувати ситуацію, структурувати, добирати аргументи для

розв’язання проблеми.

4) Розвивати комунікативні навички, навички толерантної поведінки.

    У своїй педагогічній практиці я використовую критичне мислення й намагаюся розвивати його в моїх учнях. Вчу учнів формулювати питання до географічних проблем, шукати власні шляхи їх розв’язання, аналізувати досвід інших, знаходити їх помилки та приймати своє правильне рішення.

   Уроки, під час яких відбувається активне залучення учнів, ефективні з огляду на те, що допомагають їм запам'ятовувати та застосовувати абстрактні поняття. Учні різного рівня — від невстигаючих до круглих відмінників — можуть брати участь, досягати успіху та отримувати користь від занять. Наголос роблю на методах групової взаємодії та спільному вивченні, які сприяють соціальному розвитку.   

   Крім суто педагогічного обґрунтування використання критичного мислення, учні отримують задоволення від вивчення географії у такий спосіб і розвивають зацікавленість у предметі. Інтерактивний підхід змушує їх брати на себе відповідальність за своє навчання.

    На уроці географії в 6 класі під час вивчення теми «Градусна сітка на глобусі й географічній карті» після ознайомлення учнів з паралелями та меридіанами пропоную учням порівняти їх та скласти діаграму Вена.

    Під час вивчення теми  «Мінерали та гірські породи, що входять до складу земної кори», географія 6 клас, пропоную учням завдання:  знайти зайвий елемент, пояснити, чому він зайвий?

1.     Вугілля, граніт, лабрадорит, базальт.(вугілля – осадова гірська порода органічного походження, інші – магматичні гірські породи)

2.     Пісок, глина, галька, гравій. ( крейда  - органічного походження осадова, інші – уламкові осадові)

3.     Кам’яна сіль, торф, калійна сіль, вапняк.(торф – органічного походження осадові, інші – хімічного походження осадові)

4.     Глина, вугілля, крейда, торф. ( глина – осадова уламкова , інші – осадові органічного походження)

5.     Мармур, кварцит, гнейс, граніт. ( граніт – з нього під впливом високої температури та тиску утворюється гнейс, граніт – це магматична, глибинна гірська порода, інші – метаморфічні гірські породи).

   Доповнити логічний ланцюг та назвати групу корисних копалин учні 8 класу можуть після вивчення  теми   «Різноманітність і багатство мінерально – сировинних ресурсів України»:

а) залізна руда, мідна руда, …, …, … .       (рудні);

б) кам’яна сіль, сірка, …, … .                     (хімічна сировина);

в) вугілля, природній газ, …, …, … .           (паливні);

г) вапняк, каолін, …, …, … .                       (будівельні).

   Застосування технологій критичного мислення дозволило мені сформувати у моїх учнів:

-         вміння самостійно вчитися і працювати з джерелами інформації;

-         мати особисту точку зору і вміти її аргументувати;

-         вміти бачити проблему;

-         вміти застосовувати свої знання для роз’вязання своїх життєвих проблем;

-         мати культуру спілкування тобто працювати в команді.

Ці якості сприяють їх успішності, бажанню проявляти себе, беручи активну  участь в конкурсах, турнірах, олімпіадах і підвищують  результативність їх навчання.